Головний тренер чоловічої збірної України U-14 Дмитро Шаламов розповів про початок тренувальних зборів команди і плани на літо. До середини липня він має сформувати команду, а поки що розпочато відбір претендентів.
- Ми вирішили зробити відбір у двох паралелях. Перша – за фінальною вісімкою. Тобто гравці тих команд, які довели, що вони у цьому чемпіонаті (ВЮБЛ – ред.) чимось виділяються. Тим, що вони виводять свої команди до фінальної вісімки. Оскільки на зборах 18 гравців, дотримувалися принципу, щоб це були шість захисників, шість нападників, шість «великих». Нехай навіть «великі» гравці поступаються своїм колегам і за координацією у цьому віці, і за ігровими якостями. Але це баскетбол, ми дивимося у майбутнє. А інші 18 хлопців, які заїдуть пізніше – це будуть ті гравці, відібрані після спілкування з тренерами. Діти яких не брали участі у цьому чемпіонаті, по регіонах. Ми обзвонювали інші міста, команди з яких не потрапили до Топ-8. До того ж у нас є діти, які тренуються… нема команди 2004-го р.н., а вони грають за команди 2003-го р.н., наприклад два хлопчика з Миколаєва. Ми обзванювали регіони, уточнювали, чи є у когось перспективні діти, яких ви можете дати у програму. Плюс є ще діти, які не можуть приїхати у ці строки, хтось за кордоном, хтось ще десь. Вони все одно стоятимуть у резерві. Отже ми відберемо з цих 36 дітей 18 + 6 на другі збори і працюватимемо з ними далі. Зараз усі працюють відмінно, а в їдальні після себе залишають порожні тарілки, вчасно відбій. Атмосфера чудова, тому за дисципліною звідси ніхто не улетить. Тільки, не дай Боже через травму, тоді залучатимемо дітей з резерву. Ось така картина.
- Тобто ці діти, які зараз тренуються в Івано-Франківську, на наступні збори до Запоріжжя не поїдуть?
- Ні. Зараз найближчі два тижні, з 12 по 26 червня тренуватимуться перші 18, з 28-го червня по 10 липня – інші 18. А вже з них до Запоріжжя поїдуть 18 людей, плюс 6 будуть у резерві. Які теж заслужили – список не гумовий. У ньому буде 18 прізвищ, але будуть і діти, які заслуговують на повагу і своєю роботою доведуть, що їх скидати з рахунку одразу ж не варто, ми їх включемо до резерву і робитимемо ще й ротацію по ходу. А потім вже у серпні 18 гравців готуватимуться до турніру у Словенії. Це буде їхній перший бій.
- Ігрову підготовку до цього влаштовуватимете між собою?
- Будемо спочатку грати між собою, організуємо спаринги з Говерлою-2002, потім з командами з Запоріжжя на других зборах. Можливо я у липні запрошу когось зі своїх друзів з-за кордону - Болгарія, Румунія, Польща, Білорусь, на якісь спаринги. Але це якщо знайдемо ресурс і співпаде, що у них є така програма, автобус у розпорядженні і люди зможуть до нас приїхати.
- Наскільки просто працювати з 14-річними хлопцями? Вони ж розуміють, що їхні однолітки відпочивають на канікулах, а вони працюють на зборах?
- Вони дуже хотіли сюди потрапити. І вони готові витратити на це усе літо. Для них це престижно. Ми навпаки хочемо – щоб вони ще не відчували того, що вони вже збірна. Бо вони ще мають довести своєю роботою, чому саме вони мають бути у збірній команді. Але їм настільки вже кортить доторкнутися до цього поняття, для них збірна – дуже цінне слово. І вони готові працювати, терпіти, мовчати. Батьки дзвонять, вони жодного слова не кажуть про креатуру, пошкодження… партизани! Не жалкують, що вони тут, я переконаний.
- У такому віці баскетбол ще більш дитячий, лише елементи дорослого баскетболу простежуються, чи вже граєте по-дорослому?
- Знаєте як? Тактика допомагає тренеру виграти гру, а техніка зробить гравцю кар’єру. Тому ми копаємо глибше – у базу. Щоб не зруйнувалося потім. Коли вони грають, збоку воно виглядає, немов по-дорослому. Бо гра нівелює дитячі помилки. І ми, виходить, самі себе обдурюємо, даючи більше вправ, як дорослим. Це як шаблон, який приховує дефекти. А ми даємо найпростіші базові речі, у яких вилазять усі помилки. І ми даємо найпростіші зупинки, найпростіші технічні елементи, основні – передача, кидок, і вилазять такі речі, які, якщо ми зараз не приберемо, потім, якщо ми будемо будувати, усе розвалиться. Будемо давати рекомендації тренерам, будемо вчити дітей запам’ятовувати ці блоки, щоб потім вони у себе вдома їх повторювали. Якщо тренер раптом в силу різних причин займатися не може, часу в залі нема, чи тренер старенький, показати не може, щоб діти могли мобільно займатися. Ми встановимо з ними зв’язок у групі: «Так, хлопці! Усім гарного тижня! Блок 1, 3, 5, 7 відпрацьовуємо». Наступний тиждень: «Хлопці, усім привіт! Давайте блок 2, 4, 6, 8». Принаймні дистанційно ми зможемо давати вправи. А коли вони вже приїдуть наступного разу, вже побачимо – хто це робив, а хто ні.
- Тобто, встановите за командою дистанційний контроль.
- Будемо намагатися налагодити цей процес. Ми на ці збори взяли апаратуру – і камери, і штативи. Зніматимемо невеличкі відео уроки. Зараз з тренерами сидимо, до ночі спілкуємося – як вірно усе зробити. Але поки що ми з ними знайомимося, з їхніми рухами, з їхніми здібностями.