У фіналі FreezeOil Кубка України уся команда Дніпра проявила характер і згуртованість. З трибун було помітно, чий внесок у перемогу над Будівельником найбільш відчутний. Мішула, Тимофеєнко, Дзюба… - кожному є, що згадати. Але коли пристрасті накалилися настільки, що не вистачало хіба сірника, у пам’яті спливатимуть останні реалізовані кидки. Переможну крапку у матчі влучними штрафними поставив холоднокровний новачок Дніпра Дмитро Глєбов.
- Якщо не вірити у власні сили, навіщо тоді взагалі їхати на Фінал Чотирьох Кубка України. Завжди треба прагнути перемагати. Я вважаю, у спорті є тільки перше місце і ми приїхали тільки за перемогою, готувалися до Фіналу чотирьох як до дуже важливого турніру. Не приховую, здобути Кубок України було нашим завданням і ми з ним впоралися. Я дуже пишаюся тим, що прийшов у команду всередині сезону, швидко влився у колектив, мене добре прийняли і я дуже вдячний хлопцям за те, що ми змогли виграти цей Кубок. Бо здобуття цього трофею, відверто кажучи, бракувало. У моїй професійній кар’єрі були вже усі місця: перше-друге-третє. А володарем Кубка України я ще жодного разу не був. І вдвічі приємніше було його виграти.
- Ми вітаємо тебе з цим успіхом і усе ж таки, повертаючись до матчу – десятиочкова перевага Будівельника на початку заключної чверті. Яким чином вдалося внести злам у сценарій матчу?
- Я вам скажу, що і після перерви відставання Дніпра також було відчутним. Але ми доволі швидко повернулися у гру. А Будівельник скористався нашими помилками і зробив різницю +10. Але ми з хлопцями сіли, по чоловічому поговорили. І така фраза пролунала: сьогодні наш шанс, взяти і виграти Кубок! І ми вийшли і довели, що ми сильніші.
- Ваш тренер Денис Журавльов хотів зустрітися у фіналі саме з Будівельником. Ви про це знали?
- Так, але додаткової мотивації у зв’язку з цим не було. Думаю, кожний хотів перемогти. Так, мені вдавалося вже двічі обігрувати Будівельник у цьому сезоні (у складі Кривбаса, що знявся з чемпіонату – ред.) тому у мене не було великої ейфорії чи тремтіння. Але я знав, що перед цією командою стоять серйозні завдання на сезон, і щоб команда відчула впевненість, нам хотілося реабілітуватися, і взяти подолати, у важкому матчі довести, що ми не слабші.
- Трибуни київського Палацу Спорту були вщент заповненими, але не завжди виявляли до вас прихильність. Це додавало вам драйву?
- Так, чудова атмосфера панувала у Палаці Спорту. Я давно не грав у такому заповненому залі. Вдвічі приємно, що на баскетбол у Києві почала така кількість людей ходити. Можу тільки подякувати організаторам і вболівальникам. Своєю присутністю вони створили свято баскетболу і ми намагалися їх не підвести своєю грою. І звичайно, наші вболівальники нас підбадьорювали (чого тільки вартує їхній слоган - зберіться! - ред.). Навіть у такому залі, де їх була меншість, наших фанів було чутно і це сильно мотивувало нас.
- Тепер Дніпро, здобувши Кубок, набув більшої впевненості, саме час завдання на сезон переглянути?
- Дніпро завжди ставив найвищі завдання. Я знаю. І це була одна з причин, чому я сам попросив, щоб мене взяли у цей клуб. Бо я хочу досягати найвищих цілей і вважаю, що з цією командою це реально. Ще не факт, що ми не зможемо поборотися за срібло. У нас є шанс, і ми зробимо усе, щоб бути вищими у турнірній таблиці.
- Тебе добре прийняли у команді?
- Так, чудово. Я знаю багатьох хлопців, серед них достатньо молоді, але я швидко влився. Я дуже добре ознайомлений з системою Дениса Журавльов. Я з ним і у збірній працював і дуже багато ми на тренуванні робимо того, що робили за Майка Фрателло. До того ж я у молодіжній збірній у нього працював, у нас дуже гарна комунікація і я думаю, це один з факторів, який вплинув на те, що я доволі швидко влився у колектив.
- Як відзначатимете перемогу у фіналі Кубка?
- Ми не готувалися до перемоги у Кубку, не можу сказати, яким буде сценарій свята. Зараз зайдемо у роздягальню і вирішимо.
