На чемпіонаті Європи U-18 Андрій Войналович був гравцем стартової п’ятірки. А відтак доля матчів не в останню чергу залежила і від його рівня гри. Киянин коментує виступи свої і своїх колег на першості Старого Світу у Словаччині.
- Цей чемпіонат Європи згадуватиму довго. Він був першим для мене – отримав великий досвід і багато емоцій. Ми були однією командою, однією сім’єю, підтримували одне одного протягом усього чемпіонату.
- Чому команду ти назвав сім’єю?
- Тому що останні три місяці ми провели разом, працювали разом, тренувалися і грали, одне одного підтримували, боролися одне за одного і прагнули досягти спільної мети.
- Що ж вам завадило її досягнути? Точніше, обіграти іменитих іспанців, сербів і турків?
- Втрата концентрації у вирішальні моменти гри. У більшості матчів ми програвали третю чверть, ще й припускалися інших помилок. Це і завадило нам виступити краще. Працювати треба ще більше. Тепер прагнутиму на наступний рік пробитися вже до збірної U-20.
- Виступи у Хіміку-2 цьому сприятимуть?
- Так, я граю у дублі Хіміка. Тренуватимуся, готуватимуся до наступного сезону.
- Під час чемпіонату зв’язувався з мамою, ділився з нею враженнями? Може вона тобі чимось зарадила б (мамою Андрія Войналовича є бронзова призерка Олімпійських Ігор в Афінах-2004 з гандболу Олена Цигиця – ред.).
- Та ні, професійні настанови давав головний тренер Олександр Ворона, а підтримку рідних звісно відчував. Та й з Хіміка теж цікавилися, підтримували.
- Тим не менш у більшості матчів у третій чверті і підтримка не допомагала. Чому розслаблялися?
- Бракувало концентрації, це перше. По-друге, мали дрібні помилки в ігровому процесі. Недопрацювали. Треба багато у чому ще працювати у фізичному плану, технічному, і все у нас вийде.
- Що у баскетболі для тебе найцінніше?
- Азарт, публіка, яка завжди підтримує. Дуже великий інтерес до цієї гри. Багато чого можна дізнатися, але головне – це команда. Добрий ти, чи поганий – вона завжди буде разом з тобою.
- У клубній кар’ері які плани?
- Закріпитися в основноми складі Хіміка-2. Це найближчий план. Зроблю цей крок, робитиму наступний. Попереду довгий шлях, переконаний - дуже цікавий.