Зухвалий новачок – такий термін якнайкраще підходить до дебютанта жіночої Вищої ліги БК Полтава. У чотирьох матчах чемпіонату України здобуто чотири перемоги. Скільки ще триватиме ця серія? Головний тренер БК Полтава Анатолій Ніщименко пропонує дещо стримати потік компліментів на адресу своїх підопічних, які цього тижня вдруге виграли полтавське дербі у БК Полтава-Баскет. Анатолій паралельно працює і зі студентським колективом, він також розповів про розвиток студентського баскетболу на Полтавщині.
- Результатом з Полтавою-Баскет задоволений, у грі є недоліки. У нас є приїжджі гравці, тож зіграності ще бракує. У командній взаємодії є над чим працювати. До того ж, в останньому матчі необхідно було задіяти лаву запасних. Оскільки у нас виїзд до Бердянська буде вже 25 листопада. Тому довелося варіювати складом, давати відпочинок лідерам. Ну, ви розумієте, що таке за шість днів чотири гри провести. Тому результат другого полтавського дербі більш скромний, ніж першого (60:52 і 90:48 відповідно).
- Ви – дебютанти чемпіонату, команда новостворена, де брали гравців, як вдалося їх згуртувати?
- Як гравців добирав? За допомогою особистих контактів. До того ж вільних гравців підібрав, не пов’язаних контрактами. Відслідковую ігри студентських команд У нас дуже багато студентів грають. З Києва, з Сум, з Полтави також є. Додайте до цього списку дівчат-ветеранів, які ще пройшли радянську баскетбольну школу. Це Волощук Ольга. Ми разом з нею закінчували харківський інститут фізкультури. Вона працювала, як гравець, і з Еллою Чек, і з Людмилою Щедрівою. Потім дві дівчини, які відіграли три роки у дивізіоні В, у Полтаві-Баскет. Це Кошляк Вікторія і Бреславець Тетяна. І високий гравець Левченко Вікторія. Але вона ще не встигла дебютувати, бо у неї проблеми зі здоров’ям виникли. Вона двічі поспіль ангіною перехворіла. Самі розумієте, після цього місяць відновлюватися треба. Плюс вихованки місцевої спортшколи, яких я бачив і тренував. Це Шейнерт Ганна, Місан Маша.
- Команда грає на ентузіазмі?
- Частково. Періодично хтось допомагає. Частково обласна федерація баскетболу, частково приватні особи. Постійного інвестора поки що нема. Зараз часи непрості, але я радий, що дівчата чують мене – оскільки БК Полтава – не професійний клуб, але стараємося показати результат.
- І який результат у сезоні вважатимете за прийнятний?
- Розумієте, одразу ж були завдання бути усередині, але апетит приходить під час їжи. І навіть доводиться трохи охолоджувати пил деяких дівчат. Бо у жіночої команди є специфіка. Вони починають вигравати, і здається, що вони мінімум у дивізіоні "А". А за великим рахунком першу гру ми грали з міцним середняком минулого року "Інваспортом" і потім з "Полтавою-Баскет" - вони не є командами топ-рівня. Я прошу гравців, щоб вони реально дивилися на речі. Мінусов вистачає, особливо у плані зіграності. Розбалансування гравців має місце. І на мою думку усе має розставити на свої місця гра з Бердянськом. Бо це лідер, двічі обіграв у Львові Інфіз. Після цього вже можна говорити про якісь моменти. А зараз перші два тури зіграли на емоціях, на бажанні. А сезон – довгий.
- Все одно будь-яка команда, навіть новостворена, має завдання на сезон.
- Спочатку завдання було фінішувати у золотій середині дивізіону В. А зараз вже завдання – бути у трійці. Але я реально дивлюся на речі – матчі з бердянською Чайкою стануть для нас своєрідним каталізатором.
- А до цієї команди ви працювали там само у Полтаві?
- Так, працював у СДЮСШОР-2, зі студентськими командами.
- А відтак добре знаєте полтавський студентський баскетбол?
- Ну, звичайно. Я ще паралельно працюю у полтавському медінституті. У нас буде жіноча Універсіада 6-8 грудня, чемпіонат Полтави проводиться. Зараз Студенська ліга стартуватиме, будемо її у чотири кола проводити.
- А ваші дівчата паралельно грають і у Вищій лізі, і у Студентській лізі?
- Ні, ні, ні. У студентської ліги специфіка інша. Я розумію, що завдяки усім інноваціям ФБУ та її Президента Михайла Бродського усе йде до того, щоб підняти рівень студентського баскетболу. Це дуже вдала ідея. Бо до цього не було цього прошарку. Випускаються зі спортивних шкіл гравці, вони йдуть або до команд майстрів, або просто закінчують з баскетболом. Ця вісь якісного студенського баскетболу була відсутня в Україні. На мій погляд потрібен час 2-3 роки, щоб ваін став пованоцінно функціонувати, саме жіночий. Бо минулого року у СБЛУ у фіналі чотири студентських команди змагалися, а зараз я думаю, буде більше. Але потрібен час. Бо, скажімо, у ВИШі, де я працюю, - вчаться на лікарів, хірургів, стоматологів. У них на першому плані стоїть навчання. Фінансовий момент також відіграє свою роль.
- Отже, оскільки ви тренуєте і студентів і команду вищої ліги ставите завдання і там і там.
- Так. Ну ось студентську Лігу ми розпочнемо і побачимо як воно піде. Дай Бог щоб пройшли якомога далі. Як буде. Так буде. Бо після міста починаються регіональні змагання обласні і потім фінальна частина. Минулого сезону ми змагалися командою медакадемії у баскетбол 3х3. У фіналі регіональних змагань у Харкові грали. То ж прогрес є але на все потрібен час.
- Ви згадували про особливості роботи з жіночим колективом. Які вони?
- Чоловіки – більш серйозно виконують завдання, більш дисципліновані. А жінками керують емоції. Але порівняно з першим туром ігрова дисципліна вже підвищилася. Як кажуть, нема лиха без добра. У процесі ігор ми награємо взаємодію. Бо тих дівчат, які у полтавських тренерів тренувалися ми бачили, але тих,хто приїздив, ми бачили тільки вже у процесі гри. Скажімо, виграємо +20 і я пропоную: давайте розглянемо такий варіант захисту. Таким чином полтавські матчі і кубкові ігри з Динамо ми використовували саме у такому ракурсі. Бо на Кубок України завдання не ставили. Ми, звичайно ж, були приємно здивовані, що на Динамо потрапили, зіграли з клубом дивізіону "А" (в 1/8 фіналу Кубка у Києві поступилися динамівкам 50:83, вдома – 57:80 – ред.). Водночас, довелося у цих матчах сильних, менш сильних гравців подивитися, зонний захист, індивідуальний.
- Отже, усе, що награвали, перевірили у грі з сильним суперником.
- Так. Одразу ж після ігор з Динамо помітив – у кого колінки тремтіли, ті стали більш впевненими.
