Купити квиток за 55 сек Купити квиток за 55 сек
25 років тому київське «Динамо» здобуло Кубок Ронкетті

25 років тому київське «Динамо» здобуло Кубок Ронкетті

ronchatti_16041325 років тому київське «Динамо» вперше в історії здобуло найвищий європейський трофей жіночого клубного баскетболу - Кубок Ронкетті. У фіналі, що відбувся в Афінах, динамівки перемогли клуб «Дебора» з Мілана – 100:83.

«Динамо» тоді грало в такому складі: Вєхова, Вергун, Десятниченко, Євтушенко (Цюлюпа), Мельниченко, Назаренко, Орехова, Проніна, Романенко (Щипакіна), Ткаченко. Тренер - Владлен Моршинін.


«Сезон був важкий, однак ми робили ставку на Кубок Ронкетті, ми розуміли, що це – наш шанс, якщо не зараз, то вже ніколи… В Афінах під час фіналу був ущерть заповнений зал, хоча грали дві чужі для греків команди. Втім, найяскравіші спогади лишилися від того, як нас зустрічали в Києві на вокзалі, приїхало багато вболівальників, квіти, музика… Це незабутньо. Потім нас вітали в Палаці спорту під час якогось матчу чемпіонату СРСР», - згадує тодішній капітан «Динамо» Ірина Євтушенко (Цюлюпа).

melnichenko_160413«Ми брали участь у Кубку Ронкетті завдяки зусиллям динамівського керівництва і нашого тренера Владлена Моршиніна. Команда «Динамо» (Київ) у травні 1987 року виграла Кубок СРСР, тож за регламентом мала право виступати в Кубку Ронкетті. Це вперше українська команда здобула таке право», - розповідає гравець «Динамо» Галина Мельниченко. – «Нас не хотіли пускати в Європу, адже тоді віддавали перевагу російським клубам. Однак наше керівництво домоглося того, щоб саме ми представляли Радянський Союз у Кубку Ронкетті. Ми приймали суперників, як на Тургенєвській, так і в Палаці спорту, де стелили паркет на льоду. Спочатку ніхто в нас не вірив, адже у нас були серйозні суперники – чеські, італійські, югославські команди. Ми билися з ними усіма. За десять місць у команді на виїзні поєдинки була неймовірна конкуренція. У нас була гарна команда, кілька гравців з хорошим дальнім кидком. Мені дуже запам’ятався матч попереднього етапу в Італії, коли ми грали за колосального галасу на трибунах, уболівальники настільки голосно кричали й били в барабани, що в тайм-аутах ми не чули тренера. В цій команді грали американки, одну з яких я знала, адже в складі збірної СРСР 1981-82р.р. грала проти неї, коли вона приїздила зі збірною США. Вона в той час закидала згори. Марина Ткаченко дуже добре тримала іншу американку - центрову італійського клубу. Марина поставила проти неї настільки потужний захист, що та просто розгубилася. Дуже добре зіграла наша задня лінія – Ірина Євтушенко, я, Орехова. Самовіддано боролася на підбиранні Людмила Назаренко. Я закинула два чи три триочкових, ми почали вигравати і… в залі згасло світло. Нас тренер терміново зібрав навколо себе. Ми вперше опинилися в такій ситуації – суцільна темрява, неймовірний галас. Ми так простояли тривалий час. Не знаємо, що там було насправді. Однак припускали, що це могли зробити навмисне, щоб збити наш темп, вивести з ігрової рівноваги. Коли ввімкнули світло, ми до нього довго звикали, втім, виграли той поєдинок. Господарі, звісно, були в шоковому стані, що команда з Києва перемагає італійок. Підходили, вітали нас, казали, що в нас дуже хороші всі гравці. Домашній матч з цими суперницями ми грали при аншлагу в київському Палаці спорту. В фіналі ми вийшли на ще одну італійську команду. На фіналі в Афінах був повний зал, пряма трансляція на ТБ. Коли ми після матчу повернулися до готелю, нам влаштували овації – люди дивилися трансляцію й вітали нас з перемогою. Перемога в Кубку Ронкетті для нас усіх була приємним потрясінням. Це був фурор, нас зустрічали в Києві з квітами, з музикою. Гадаю, для всіх українських уболівальників – це була знаменна перемога».   

«Передусім те, що ми здобули право грати в Кубку Ронкетті, вже надало нам багато сил, упевненості. Була радість від того, що ми - не виїзні – можемо поїхати грати за кордон. Кожен матч ми грали на перемогу, дуже прагнули пройти якомога далі в турнірі. Ми жили цим, ми жили однією метою. В команді було неймовірне взаєморозуміння. Фінальна гра теж нам добре вдалася. Загалом, весь турнір ми грали на тонусі, на куражі, на емоціях, адже вперше брали участь у Кубку Ронкетті, вперше виїхали за кордон», - розповідає гравець «Динамо» Марина Ткаченко.

Кубок Ронкетті - щорічний європейський турнір серед жіночих баскетбольних клубів. Заснований Міжнародною Федерацією баскетболу (ФІБА) і проводився під її егідою з 1972 до 2002 року. До 1996 року називався «Європейський кубок Ліліани Ронкетті» (European Cup Liliana Ronchetti). Проводився в пам'ять відомої італійської баскетболістки Ліліани Ронкетті. 2003 року турнір було замінено жіночим Єврокубком.
Estafeta