Олена Огороднікова: є надія, що дівчата себе розкриють і проявлять

Олена Огороднікова: є надія, що дівчата себе розкриють і проявлять
14 грудня 2016, 14:28Новини ФБУ

На президії Федерації баскетболу України кандидатуру Олени Огороднікової було затверджено на посаді головного тренера жіночої збірної України U-20. Це – найближчий резерв національної команди яка змусила про себе говорити у позитивній тональності усіх, небайдужих до баскетболу. То ж сектор роботи у Олени Огороднікової дуже відповідальний.

- Дівчатам треба створити умови і підготувати їх так, щоб вони продемонстрували свою найкращу гру. Їм невдалося вийти з підгрупи на останньому Чемпіонаті Європи, вийти до дивізіону А. Відтак  зміни напрошувалися. Дівчат знаю не усіх. З деякими граю разом. Це Віка Кондусь і Ольга Яцковець. Дивлячись на цих гравців бачу – у дівчат є бажання прогресувати і досягати результатів.

- Ви спілкувалися з попереднім наставником збірної Сергієм Вознюком?
- Так, ми спілкуввалися і з Сергієм Вознюком, і з головним тренером національної збірної Володимиром Холоповим на цю тему, і з Олексієм Давидовим, який працюватиме другим тренером. З усіма дівчатами він добре знайомий. Є надія, що вони розкриють себе, проявлять себе. Усі. Думаю, зміна тренерського штабу теж відіграє свою позитивну роль і у команди відкриється друге дихання.

- Зі складом визначатиметеся ближче до головного старту сезону?
- Розширений список я надала в ФБУ, про більш конкретний склад можна буде говорити перед зборами. Дівчат перспективних насправді багато, визначатися будемо ближче до завершення сезону.

- Коли ви плануєте перші збори команди?
- Планів багато, був час, колись жіноча збірна U-20 і взимку збиралася, але поки що не можу підтвердити точної дати зборів, тому про плани – дещо пізніше.

- Це ваш перший тренерський досвід?
- На такому національному рівні це вперше. Але я ще мала досвід працювати з університетською командою у Канаді. Це "Бізони з Вінніпегу". Я була там гість-тренером.

- Що це за посада?
- Функції такі самі, як у асистента тренера, просто я на той момент вирішувала питання, чи залишатися у Канаді, чи повертатися додому. Була нестабільна ситуація, тому я була "гість-тренером". Це було офіційно, на сайті команди.

- А чому не залишилися у Канаді?
- Були такі плани, і чоловік до мене приїхав. Він у мене теж баскетболіст, хоч і не грав професійно. Ми і познайомилися з ним, коли вчилися в Інституті Фізкультури. Я хотіла вступати до Університету, щоб мати канадську освіту. Мені для цього потрібно було у будь-якому разі віднавчатися ще пару років до своєї української освіти. Був грудень, перед новим роком. Я мала вступити у січні, не було вільних місць, треба було заздалегідь подавати заявку, а у них усе це чітко за правилами робиться, домовитися не можна і обійти ці правила. Навіть при тому, що вони були зацікавлені у мені і хотіли, щоб я залишилася. І усе це перенесли на травень, а до травня і я і чоловік не мали можливості працювати у Канаді. Треба було півроку займатися командою і за щось жити. Тому ми вирішили, оскільки воно так складається, повернулися додому. Потім у нас народилася донька Серафіма і їй зараз вже 4 роки. Отже, все не просто так (посміхається - ред.).

- Ви будете поєднувати кар’єру гравця (Олена виступає у київському Авангарді – ред.) і головного тренера збірної України U-20?
- Думаю, поки що поєднуватиму. Поки у мене є можливість пограти, я її не хочу упускати. Не так вже багато мені залишилося виходити на паркет у якості гравця. Хочеться закінчити кар’єру на мажорній ноті.

- А мажорна нота – титул чемпіонок України?
- Звичайно, так. Я вже була чемпіонкою України, але хочеться стати нею знову.