Не зовсім коректно буде сказати, що серед команд найменшого віку ВЮБЛ, а це дівчата 2005 р.н., титул належить київській Багірі-ДЮСШ-3. Адже це здобуток на рік старших дітей. Час минув, чемпіонки подорослішали на рік, на їхнє місце прийшли на рік молодші дівчата. Тепер вони захищатимуть чемпіонський титул, здобутий старшими. Вибору, як кажуть, у них нема, якщо граєш у команді з чемпіонськими традиціями. Про нову зміну розповідає головний тренер ДЮСШ-3-Багіра Ірина Нагорна.
- З цієї команди у минулому розіграші ВЮБЛ грали три дівчини. Повноцінно виступали за команду 2004-го року народження. Це лідери команди, 28, 29, 22 очки набрали - Єва Адаменко, Івченко Анастасія і Анастасія Кожемяко, а решта – новачки, дехто зовсім нещодавно почав займатися баскетболом.
- Яким чином у стислі строки вдалося зіграти досвічених і необстріляних?
- Те, що ми не брали участі у змаганнях, зовсім не означає, що ми зовсім не готувалися. Влітку ми їздили командою 2005-го року народження на міжнародний турнір до Словаччини. До того ж дівчата дійсно були новачками. Ми усіх брали. Влітку проводили спортивні збори. Виїздили ще 2005-м роком до Австрії. Не усі, звичайно, діти. Отже, вони новачки, але вже бачили баскетбол. І ми дуже багато організували турнірів. Так, на 8 березня у київському Палаці спорту грали Juniors Cup. Він теж проводився між командами 2005-го р.н. Це саме ті дівчата, які зараз дебютували у ВЮБЛ.
- Ви чемпіони ВЮБЛ командами 2004-го і 2003 років.
- І у нас у складі вже є три чемпіонки – вищезгадані дівчата. І вони у команді не останню роль відіграють. Вони невисокі усі три, але дуже цікаві у баскетбольному плані.
- Проблем нема набирати дітей до секції у Києві? Хоча скажи батькам, що їхні чада поїдуть до Австрії, Словаччини – самі приведуть.
- Проблеми є. У нас, скажімо, є дівчина 2006-го року народження, минулого року тренувалася разом з нами, мого зросту, 1м76см, вже у неї 1.80см. І батьки ні в яку не хочуть, щоб вона займалася баскетболом, бо вважають, що вона ще виросте, мовляв, вона і так вже виросла. І у нас зворотній зв’язок – до нас йдуть і до нас ведуть із задоволенням маленьких дітей, які хочуть вирости. Чомусь така поширена про баскетбол хибна думка, що від цієї гри сильно ростуть.? Ми ж підбираємо високих. І ось таких доводиться вмовляти, розповідати їм. А ось маленькі дійсно йдуть з бажанням. У нас дуже багато нових дівчат, у нас є повна група новачків 2005-го року народження. Тобто ми не зупиняємося на тому, що маємо, ми йдемо далі. Набираємо новеньких, організовуємо групу, щоб їм було цікаво, щоб вони зі старичками, як кажуть, разом не колотилися, бо знаєте, приходить нова дитина, здібна, і бачить, що хтось може набагато більше за неї, може зникнути бажання, може не повірити у свої сили. Тому у нас є окремі групи, і для 2004-го року, як ми їх називаємо, дублюючі склади.
- Які команди вважаєте найсильнішими суперниками у ВЮБЛ-2005?
- Є дуже дві гарні команди. Це з Рівного (ОСДЮСШОР – ред.), я вже три роки про неї чую, бачу її. Вони вже три роки як зібралися, грають разом, У ВЮБЛ грали окремою командою по 2004-му року дівчатами 2005-го року народження. І у Вінниці (МСДЮСШОР – ред.) команда дуже сильна. Вони беруть участь паралельно у ВЮБЛ-2004 і -2005. Гарна команда, ми їх бачили, а решту ми ще просто не бачили.
- А, скажімо, житомирська Юність вважає головним суперником у ВЮБЛ вас.
- Вони інших не бачили. Ні, ні – у нас просто є гарні лідери і до них приєдналися новачки. А там саме команда, яка вже давно, давно награна, тренується. До речі, команда Житомира теж дуже цікава. Дуже. Ми за ними теж довго спостерігаємо, бради участь у наших турнірах. Приїздять ми до них, а вони до нас. Дуже цікаві дівчата.
