Як і передбачалося, івано-франківська Говерла виконала завдання на сезон – виграла чемпіонат України у Вищій Лізі (чоловіки) і за спортивним принципом підвищилася у класі. До того ж фінальну серію з Львівською Політехнікою підопічні Павла Піскарьова не стали розтягувати на три матчі, дотиснувши у другому поєдинку опонента на його майданчику 79:77. Як кажуть, тепер на шляху до Суперліги перед Говерлою запалили зелене світло.
- Друга гра з Львівською Політехнікою була гідна фіналу, за накалом, за видовищністю для вболівальників. Боротьба була запеклою. Ми почали матч погано, пропустили 29 очок у першій чверті. Але після цього мав розмову з хлопцями, ми своєчасно зробили висновки, що так грати не можна – це усе ж таки фінал і пропускати 30 очок за чверть неприпустимо. Вийшли і пропустили у другій чверті 12 очок. Це дало нам віру в те, що ми можемо надійно захищатися і грати у свій баскетбол. Ми додали у захисті, додали у підбираннях і це було ключем до перемоги.
- Як виявили матчі плей-оф, суперників, які могли б вам чинити гідний опір, не виявилося. Могли у будь-який момент додати?
- Якщо так розібратися, протягом сезону ми завжди трохи важко входили у гру. Першу чверть або досить рівно грали, або ж навіть і програвали з чималим відставанням, але коли ми розуміли, що на одній нозі нічого не зробиш, як кажуть, то ми включали ще одну передачу і додавали зразу у захисті, а від захисту виходив і гарний напад. Бо філософія нашої команди у цьому році була виграти якомога більше ігор, а з іншого боку бути найбільш захисною командою ліги. Пропускати якомога менше очок. З чим ми і впоралися, як показують наші цифри.
- Якщо зазирнути трохи вперед, у Суперлізі були такі команди, не в образу їм буде сказано, які боролися, але було зрозуміло, що їхній суперник переконливо їх обіграє. Ви готові бути міцним горішком для лідерів?
- Я вважаю, якби ми цим складом грали у Суперлізі, ми боролися б у кожній грі, старалися б грати на результат, на перемогу. Було б важко грати з грандами – з Хіміком, Будівельником, Дніпром, з тими самими Черкаськими Мавпами. Але я вважаю з іншими командами, не знаю, яким би був результат, ми б боролися і показували б гідну гру. Якби ми підсилилися на певних позиціях, ми б заходили у п’ятірку, скажемо так. У цьому сезоні ми грали з Кривбасом на Кубок України, особливо вдома з ними боролися. Так, у підсумку програли досить багато, 20 очок, але першу половину нав’язували їм гідну боротьбу. Втім, клас гравців і їхній досвід гри у Суперлізі, у різноманітних збірних давався взнаки. І ми не витримували цей фізичний темп, нам було заважко, у вищій лізі ми почувалися фаворитами, мали перевагу у рості, у фізичних даних, але коли грали з Кривбасом – вони вже мали таку перевагу. У них були кращі позиції, тобто сильніші гравці на кожній позиції, які мали перевагу у рості, у фізичних даних, в кілограмах і тут ми вже їм поступалися.
- Є можливості для підсилення складу?
- Звичайно. Усе залежить від поставлених завдань від керівництва.
- Ще не встигли їх отримати?
- Ну, чекайте, ми тільки відіграли фінал, приїхали зі Львова. Має пройти певний час, щоб трохи вгамувалися емоції і тоді будемо думати про наструпний сезон. Як усе це відбуватиметься, які позиції нам потрібно підсилювати.
- Керівництво буде радитися з Вами, як з головним тренером, а ви вже картину маєте?
- Звичайно. У тому році ми грали у приватівській Суперлізі. З тим самим Будівельником і з Дніпром у нас бу3ли досить цікаві ігри, особливо вдома. Ми грали у фіналі чотирьох у тому році. Але я вважаю, тоді у нас була слабша команда, ніж зараз. Хоча у нас було три американця, але за командним духом, за ступенем взаємодії, за ставленням до справи, за ротацією ця Говерла сильніша. У нас цього року було 9-10 повноцінних людей, які виходили і повноцінно підміняли одне одного.
- Тоді, залишається вам побажати, щоб керівництво поставило перед вами реальні завдання.
- Які б завдання перед нами не поставило керівництво, ми будемо ставити планку перед собою старатися перемагати у кожній грі і радувати наших вболівальників, які нас досить гаряче підтримували у Львові. Таке враження, що ми вдома грали.
- По фотографіях помітно, що там багато було ваших прихильників.
- Так, ми приїхали, вони з барабаном нас зустрічали. Було дуже приємно. Для них ми граємо і будемо старатися тримати марку і рухатися тільки вперед.
