Головний тренер кадетської дівочої збірної України U-16 Валерій Жартун розповідає, за яких умов можна досягти успіху на чемпіонаті Європи. У межах започаткованого Президентом ФБУ Михайлом Бродським "Проекту U-15" на зборах у Міжнародній Тенісній Академії у Пущі Водиці він здійснює відбір здібних дівчат 2002-го і 2001-го років народження до збірної України U-15, яка готуватиметься півтора роки до своєї дебютної першості континенту.
- Я дуже задоволений цими зборами, адже ми не готуємося до якихось конкретних турнірів, а зробили справжні збори з відбору до кадетської збірної України. Ми дітям робимо тестування з фізичної підготовки, з технічної підготовки, ми щодня проводимо двосторонні ігри під завдання, щоб перевірити їх на різних позиціях, подивитися, як вони орієнтуються, що знають, що вміють, що не вміють. Простіше, коли нема завдання підготуватися до турніру, вибрати саме тих дітей, які зможуть грати у збірній.
- Відбір кращих – це конкурентне середовище, втім, мікроклімат у команді, дівчата кажуть, чудовий.
- Наші діти, маючи брак кількості міжнародних змагань, вони у першу чергу не готові до чемпіонату Європи психологічно. Це дуже велике навантаження – 12 днів чемпіонату Європи, постійно перебувати у стресі, постійно чекати на нових суперників, готуватися до ігор – це непросто. Тому дуже важливо створити згуртований колектив, щоб дівчата мали бійцівський характер, щоб цей настрій їм допомагав, а не заважав. Тому, я вважаю, вже зараз треба працювати над психологією гравців і дивитися, як вони себе поводять у різних ситуаціях.
- Ваш попередник Олександр Чередниченко на цих зборах вам асистує, на останньому чемпіонаті Європи U-16 його підопічні виступили не зовсім вдало (посіли 14 місце у Дивізіоні В – ред.). Не запитували у нього - чому? У чому був прорахунок?
- Висловлю свою особисту думку. Те, що ми так виступили – це наслідок того, що в Україні був саме брак дівчат певного віку. У нашому чемпіонаті України, у ВЮБЛ, дуже важко відбирати дітей. По 6-8 команд в усіх вікових категоріях грають, і дуже важко з тієї кількості дітей вибрати тих, хто і фізично розвинуті, і психологічно стійкі, і готові битися за збірну України на чемпіонаті Європи. Тому цей результат – це не результат тренера, це результат отого стану нашого дівочого баскетболу в Україні, який зараз маємо на сьогодні. Дуже хочеться, щоб він змінився, ми намагаємося, але це справа не одного дня. І цим дівчатам буде непросто. Спростити завдання нам може те, що половина команди буде 2002-го року народження, які саме для перспективи зможуть отримати цей досвід і повноцінно готуватися на наступний рік, знаючи, куди вони йдуть, знаючи – що там буде. І тоді ми маємо надію, що зможемо перейти з дивізіону В до А. Але це велика робота, яку треба зробити за ці півтора роки.
- Кілька дівчат, що мають досвід ігор на Чемпіонаті Європи, у складі цієї команди будуть?
- На цих зборах є двоє представників бердянської ДЮСШ (Вероніка Космач, Олена Попова – ред.), які минулого року попали у складі команди Олександра Чередниченка на Чемпіонат Європи. Але у них було не так багато ігрового часу, щоб себе проявити. Те, що вони психологічно знають, що це таке – чемпіонат Європи, це так. але час покаже. Я думаю, ми з’їздимо на декілька турнірів і побачимо, хто сильніший, хто кращий, хто хоче більше. Турніри дають впевненість, психологічну стабільність. Там чітко видно, у кого сильний характер, у кого – не дуже. Хто може бути лідером, хто ні. В ідеалі, щоб їхати на чемпіонат Європи, перед цим треба ігор 50 зіграти. Так, як у ВЮБЛ. Щоб вони виїзджали так, немов це ігри ВЮБЛ. Щоб у них не було тремтіння – ми виїхали за кордон. Маємо опрацювати інформацію на зборах, вибрати 16 гравців, а зараз протягом 10 днів у тренувальному таборі перебуватимуть 28 дівчат. Вони по 5 днів змінюючи одне одного тренуватимуться. Ми прагнемо максимум дітей передивитися на цих зборах.