Куратор розвитку баскетболу 3х3 ФБУ, Директор чемпіонату України з баскетболу 3х3 Юрій Щербак поділився своїми враженнями від чемпіонату світу у Нанті, за яким спостерігав безпосередньо з місця подій. Що нового чи незвичного він угледів в організації мундіалю, що можна запозичити і адаптувати до змагань в Україні? Як розвиватиметься баскетбол 3х3 після набуття статусу олімпійського виду спорту?
- Пане Юрію, наскільки французи у питаннях організації змагань випереджають Україну? Чи ми крокуємо "в ногу з часом"?
- Наші результати свідчать про те, що ми безперечно крокуємо "в ногу з часом". Дівчата посіли третє місце, чоловіки – п’яті. Думаю – це гідний виступ України і команди подарували свяфто своїм прихильникам. Були і радість перемоги і гіркота поразки, і спірні моменти. Але не нама їх вирішувати, завдання гравців – виходити на корт і доводити свою перевагу справою. Організація змагань була на високому рівні. Єдине, що було дуже спекотно, навіть самі французи зізнавалися, що температура повітря аномальна. А баскетбол 3х3 – це ж гра на вулиці. Попри цей чинник глядачів було дуже багато, було багато бажаючих потрапити на трибуни. Люди стояли у чергах і просто очікували свого шансу увійти в ядро арени. Поруч з кортом була фанзона, і там теж завжди було людно, особливо, коли грали господарі мундіалю французи. Та й інші поєдинки були усім цікаві, публіка лояльно ставилася і навіть підтримувала команди, проявляючи свою дотичність грандіозному дійству.
- З технічної точки зору змагання здивували? Якість покриття, конструкцій, музичний супровід?
- Щось революційно нового не відкрив для себе. Трохи краща якість покриття. Думаю, слід його придбати, щоб люди відчували, як на ньому грати. У конструкціях нічого нового, усе давно придумали, велосипеда вигадувати ніхто не став.
- А музика в Україні краща!
- Музика? Музичний супровід йде постійно, його просто роблять тихіше на час матчах, а під час тайм-аутів і у перерві між матчами роблять голосніше. Два ведучих – один франко- і один англомовний, постійно працюють з публікою, не дають їй нудьгувати, розігрували призи, футболки кидали на трибуни.
- І інформували постійно глядачів, хто як виступає?
- Навколо корту висіли турнірні таблиці, розклад – хто за ким грає.
- Це і у нас є.
- Вдосконаленню немає меж. Не скажу, що у нас є повна інформація для прихильників гри. Бо почасти у день турніру ми розуміємо кількість учасників. А на чемпіонаті світу хто учасник відомо заздалегідь. Накладки були мінімальними – десь гра затрималася, десь овертайм грали, спірні моменти, затримок не уникнути, як і скрізь, але вони були незначними.
- Про якість суддівства, напевно, говорити недоречно після того, як жіночу збірну України не пустили у фінал?
- Це важливий аспект. Не коментуватиму суддівські рішення – впустили, не впустили. Скажу так, є над чим працювати. Чому було багато питань до суддів? Бо не було чітких критеріїв суддівства. Щоб, скажімо, розуміти – це фол, а це ні. Хтось з арбітрів фіксував порушення, хтось – ні. Не було однакової трактовки. І виникають спірні моменти. Коли будуть чітко визначені критерії, думаю, найближчим часом це буде зроблено, тоді і простіше буде суддям працювати і прогресувати. Має бути, як у класичному баскетболі 5х5 – трактування правил однакове. Це є порушення, а це – ні. Тоді багато проблем буде знято.
- Отже, загальне враження від чемпіонату світу - популярність вуличного баскетболу у Франції зростає?
- Популярність баскетболу 3х3 зростає, наважуся сказати, з кожним днем. Особливо зараз, коли цьому виду спорту наданий статус олімпійського. Переконаний, зараз чимало країн активізується у розвитку баскетболу 3х3. Була певна кількість країн, до яких належить Україна, що приділяли увагу цьому виду спорту на належному рівні. Зараз ця увага збільшиться у рази. І Федерація баскетболу України на чолі з Михайлом Бродським докладатиме і надалі зусиль, аби залишатися у компанії провідних країн у плані розвитку баскетболу 3х3. Бо ж мета – участь в Олімпійських іграх 2020 року.
- Схема проведення олімпійської кваліфікації ще розробляється?
- Так, варіанти відбору на Олімпіаду ще невідомі. Тільки но їх оприлюднять, ми включимося у цей процес. Більше того, вже зараз ми думаємо про проведення чемпіонатів в Україні не лише влітку. Щоб змагання тривали цілоріч і охоплювали якомога більшу аудиторію учасників і глядачів. І готуватимемося до Олімпіади. Коли з’ясуємо систему відбору, розробимо план підготовки.
- Кількість змагань з баскетболу 3х3 в Україні, що впливає на рейтинг країн у баскетболі 3х3, збережеться на рівні минулого сезону?
- Безумовно збережеться. За рейтингом був відбір на чемпіонат світу. На юнацькі Олімпійські ігри у Буенос-Айресі-2018 відбір також буде за рейтингом. Потрібно бути у чільній вісімці, щоб потрапити напряму. Але я не впевнений, що у чоловіків залишиться існуюча система рейтингу, бо вона не є досконалою. У Європі є сильні команди, які не були представлені на чемпіонаті світу – та сама Іспанія у чоловіків. Хоча ви зараз у відборі на Чемпіонат Європи подиветеся, як виглядатиме ця збірна. Чоловічої збірної Італії не було у Нанті, а у них теж дуже сильна команда. Тому будемо дивитися. Я не впевнений, що система рейтингів кардинально вплине на олімпійську кваліфікацію. Але, як би там не було, рейтинг залишатиметься дуже важливим чинником для усіх країн, де розвивають баскетбол 3х3.
- Конкуренція у збірних 3х3 з набуттям статусу олімпійського виду спорту посилиться?
- Звісно, будь-який спортсмен мріє потрапити у збірну, а тут ще й з’являється шанс виступити на Олімпіаді. Це і підвищить конкуренцію у збірній, і зросте популярність баскетболу 3х3. А у тренерів збільшиться вибір гравців, буде з кого комплектувати збірні, бо значно більше виконавців активізуються у цьому напрямку. А поки що найкращі з них грають кваліфікацію чемпіонату Європи, побажаємо чоловічій і жіночій збірним України успіху.
