Олександр Мунтян: командна хімія важливіша за процес підготовки

Олександр Мунтян: командна хімія важливіша за процес підготовки
28 березня 2016, 12:18Новини баскетболу

За перше місце у моїх хлопців конкурують баскетбол і навчання. Дівчата - на третьому - головний тренер новоспечених володарів Кубка України серед команд юнаків U-18 Олександр Мунтян розповідає про колектив, який він очолює. Нагадаємо. його СДЮСШОР-5 м. Дніпропетровська виграв фінальний матч з перевагою в одне очко 80:79 у СДЮСШОР ім. Литвака з Одеси.

- Ми вірили у свої сили, прагнули перемогти і багато чого робили для досягнення мети. Але це спорт, будь-якого суперника потрібно поважати. Від будь-кого можна очікувати сюрпризів, тому готувалися серйозно до цієї гри. Перша чверть не віщували напруженої розв’язки, ми виграли її з рахунком 29:10. Але потім злий жарт зіграла певна розслабленість, зарано повірили у перемогу, думали, що суперника вже зламали і дали можливість йому зачепитися, він скоротив різницю у рахунку. Врахуйте ще й той факт, що хлопці з моєї команди на рік молодші за суперників. У цьому віці різниця дещо нівелюється, але все одно зберігається. 18 і 17-річні хлопці – між ними є різниця у досвіді. В Одеситів було два гравця, що виступають у Суперлізі. Михайло Ягодін грає за команду БІПА, а Ярмак грав у Лізі-Приват за БК Одесу. Ці обидва гравці пройшли збірну України. В команді U-16 грали на чемпіонаті Європи. Мають досвід європейських виступів. За великим рахунком на них і трималася одеська команда.

- Ця ваша команда давно зформована?
- Ця команда 1999 р.н. зазнала значних змін протягом останніх двох років. Від нас деякі гравці пішли, деякі прийшли з інших міст. Два дончанина – Ісуф Санон і Аркадій Ткач, один хлопець з Маріуполя – Айтулов Данило.

- І ці хлопці вас підсилили.
- Так, Санон і Айтулов – гравці стартової п’ятірки. Самі розумієте, коли міняється стартова п’ятірка, дві нових людини вливається, це суттєво міняє картину. З одного боку, якщо гравці сильні, малюнок починає мінятися, іншим гравцям потрібно звикнути до новачків. За останні два роки у нас були певні зміни. До того ж, у фіналі чотирьох не зміг взяти участь один з наших основних гравців – важкий форвард Олександр Коваль, за сімейними обставинами був відсутній. Ну а решта хлопців – з 6-го класу разом.

- Значить одне одного добре знають, і мікроклімат у команді позитивний.
- Так, за виключенням новачків усі давно разом грають і спілкуються.

- Ну а ті хлопці, що приїхали з Донбасу і витіснили зі стартової п’ятірки партнерів, не наражаються на вороже ставлення до себе?
- Думаю, що нема. В усякому разі ми прагнемо усе робити, щоб, як ви сказали, мікроклімат у команді залишався гарним. Командна хімія виходить на передній план і часом важливіша, ніж сама підготовка команди. Як би ти команду не готовив до змагань, якщо є внутрішні чвари, це може звести нанівець будь-які тренувальні зусилля.

- У 17 років ситуація така, що і я хочу бути першим, і ти хочеш, і він хоче. І усе це треба якось поєднати.
- Елемент конкуренції звісно присутній, особливо у цьому віці. Тому що хлопці вже підходять до моменту підписування професійних контрактів, переходу у дорослий баскетбол. Це теж один зі складних моментів для тренера, що працює з такими хлопцями – довести, що особисті амбіції це добре, але команда – пріоритет.

- Багато хто з них зможе працевлаштуватися у баскетболі, чи закінчать вашу знамениту СДЮСШОР-5 і підуть у велике життя, не пов’язане з помаранчевим м’ячем?
- Як кажуть, як будь-якому тренеру, мені хотілося б, щоб якомога більше хлопців стали професіоналами. Але життя саме розставить свої пріоритети. Не хотілося б загадувати, я хлопці, які перебувають на олівці у баскетбольного клубу Дніпро, і я думаю, що і інші клуби цікавляться нашими гравцями. Багато хлопців хочуть пов’язати своє життя зі спортом, дай Бог їм удачі!

- А скільки разів ваші хлопці тренуються? Одесити за їхніми словами – три, чотири рази на тиждень максимум.
- У нас хлопці тренуються щодня. В залежності від етапів підготовки у нас є два, три, рідко, але буває і чотири вранішніх тренування. Тобто від 6 до 10 разів на тиждень вони тренуються.

- Тобто у них баскетбол на першому плані, навчання – на третьому?
- Намагаємося якось поєднувати, контролювати їхнє навчання. У сучасному світі, тим більше у наших українських реаліях, якщо людина не має вищої освіти, вона не має майбутнього. Тому прагнемо це враховувати. Це, звичайно ж, пекельна праця для хлопців, інколи виникають проблеми, бо дехто не встигає, але тоді гравців, що мають заборгованості з навчанням, просто відчіпляємо їх від тренувального процесу, від змагань на якісь короткі терміни – тиждень-другий, щоб хлопець підтягнув своє навчання, але приносити його у жертву я не вважаю за потрібне. У будь-якому разі людина має бути освіченою.

- Я сформулював попереднє запитання таким чином, що баскетбол на першому плані, навчання на третьому, маючі на увазі, що на другому – дівчата. Так? Адже у 17 років високі і красиві хлопці стають предметом уваги на вулицях.
- Так, це має місце. Помітно, що хлопці красиві, статні, сильні і увага представниць прекрасної статі до них підвищена. І у зворотньому напрямку процес теж йде. Але, знов таки, намагаємося їм пояснити, що вони усе встигнуть, пріоритети мають бути іншими.  Відверто скажу, що на даному етапі, Слава Богу, у більшості хлопців дівчата на третьому місці. А навчання і баскетбол конкурують між собою за лідерство. Баскетболу частіше вдається бути першим.