Борису Михайловичу Рижкову – 83!

Борису Михайловичу Рижкову – 83!
24 березня 2016, 16:55Новини баскетболу

24 березня почесному майстру спорту, колишньому гравцю київського СКА і збірної України Борису Михайловичу Рижкову виповнюється 83 роки.
ФБУ, вітаючи ветерана з Днем народження, нагадує уболівальникам основні факти його баскетбольної біографії.

Бориса Рижкова недаремно називали "армійським чорноробом". Будучи основним гравцем збірної України 50-60-х років, жодного разу не залучався до збірної СРСР, хоча його надійна гра у нападі та захисті викликала загальне захоплення.

У баскетболі він з 14 років. Саме відтоді, коли на динамівських майданчиках Києва з`явився Мир Опанасович Єгоров, творець справжньої баскетбольної Імперії. У наборі до груп існувала ієрархія. Борис пройшов усі навчальні класи – від дитячої початкової до команди майстрів.

Склавши вже у перші роки підготовки дует із Семеном Вайном, вони азартно билися два на два, перемагаючи навіть дорослих. Через це і зростали не по днях, а по годинах. Будучи дітлахами, виступали за молодших і навіть старших юнаків, а через рік – два і за першу чоловічу команду.

Грамоти Бориса Рижкова, які він дбайливо зберігає, свідчать про перемоги на першостях шкіл  Києва, України, міжвідомчих першостях міста, республіканських та всесоюзних радах товариства "Динамо", які носили тоді масовий характер.

Коли закінчував школу і довелося йти з "Динамо",  досягнення "Імперії Єгорова" стали загально відомі. Щоправда, поки що у жіночому баскетболі. Дівчата 1949 року стали чемпіонками Радянського Союзу, у 1950 – 1951 роках двічі поспіль заволоділи Кубком СРСР. Юлія Бурдіна, Зоя Стасюк, Валентина Назаренко та Ніна Пименова були включені до складу збірної СРСР, привозили золоті медалі з чемпіонатів Європи, Всесвітніх Універсіад.

До речі, у їх зростанні є заслуга і Бориса Рижкова. Мир Єгоров влаштовував своїм зірковим жінкам спаринг – зустрічі із старшими юнацькими та чоловічими командами. Задиркуватим молодим "півникам" кортіло перемогти чемпіонок СРСР та Європи.

- Чому б тобі не стати військовим? – запитав Бориса по закінченню десятирічки тренер київського СКА Наполеон Карлович Каракашьян.

Довго не розмірковуючи, подав документи до Київського вищого військового училища зв`язку. У СКА Борис одразу закріпився у першій п`ятірці. Згодом став грати за збірні Києва та України, демонстрував дуже потужну гру, не визнаючи ніяких авторитетів.

Двічі ставав чемпіоном України. За перемогу у другому дивізіоні і здобуття право виступати у сезоні 1961 року у вищій лізі був навіть названий чемпіоном СРСР у класі "Б". Того ж таки року, у складі збірної України Борис Рижков здобуває титул переможця Спартакіади Чехословаччини. Лише двох армійців – Олександра Шевченка та Бориса Рижкова включив до збірної Володимир Шаблінський, тренер команди СКІФ, покладаючись в основному на власних вихованців.

Київським армійцям вдалося двічі перемогти на першості Збройних сил СРСР, Спартакіадах Дружніх Армій.

Після закінчення активних виступів "армійський чорнороб" виїжджає до Німецької Демократичної Республіки, де працює у спортивному клубі Групи радянських військ, згодом у Києві бере під свою оруду команду СКА, працюючи в одній "упряжці" з легендарним Геннадієм Чечурою.