Національна чоловіча збірна України з баскетболу 3х3 проводить завершальний етап підготовки до чемпіонату Європи (2.09 – 4.09, Бухарест, Румунія). До 31-го серпня команда проводитиме заключні збори у Буковелі. Одним з тих, хто підсилив збірну, є Максим Закурдаєв. Гравець БК "Дніпро" розповідає про переваги гри просто неба, цілі на чемпіонат Європи і нові виклики, що стоять перед його "Дніпром" у Суперлізі Парі-Матч.
- Маю чимало успішних виступів, тому і отримав запрошення. Я можу грати і 3х3, і 1х1. Я прийняв запрошення з радістю. Для мене це теж виклик. Звісно, це не національна збірна 5х5, але 3х3 теж дуже цікаво і на даний момент мене це навіть більше захоплює.
- Може це сходинка, щоб потім проявити себе у баскетболі 5х5?
- Мені цікаво грати на вулиці. Я більше отримую задоволення, коли граю просто неба, ніж у залі. Там тягар відповідальності на тобі висить, а тут ти граєш у своє задоволення. Тренери у командах 5х5 теж часом вимагають: грайте у своє задоволення, але все одно є почуття внутрішнє, що тебе певні ситуації нагнітають. А на вулиці ти граєш, тобі комфортно і ти отримуєш кайф від гри. Я зараз хочу набути впевненості у цьому, щоб піти далі. І цією сходинкою саме і є чемпіонат Європи.
- Бачу, у тебе на футболці теж зображений розкутий баскетболіст 3х3.
- Це у Чехії придбав. Ми там друге місце посіли з баскетболу 3х3. Поступилися чехам з різницею в одне очко.
- Зараз Україна відібралася на чемпіонат Європи. Як вважаєш, можна зіграти там з чистого аркуша, не вивчаючи суперників досягти успіху?
- У стрітболі можна усе. Навіть аматори можуть обіграти професіоналів. Це непередбачувана гра, у якій майже усі рівні. І може темна конячка стати сюрпризом. Здається, ми зараз і є цією темною конячкою. Ніхто про нас нічого не знає і не очікує.
- Як ти так схилився до баскетболу 3х3?
- Наприкінці нульових у нашому місті (Дніпрі – ред.) відбувався фінал 3х3 і я якось запалився цим дійством, вирішив сам спробувати.
- Ти тоді вже ходив до баскетбольної секції?
- Я вже тоді перший рік грав за дубль "Дніпра". І влітку, коли гравцям дають свободу, я вирішив себе спробувати. І баскетбол 3х3 дуже мені допоміг загартувати свій характер. Набуваючи досвіду на вулиці я набагато впевненіше себе відчуваю у залі.
- Перехід з 5х5 на 3х3 і навпаки відбувається для тебе без проблем?
- Взагалі то просто переходжу, але погода інколи впливає, насамперед під час кидків. Якщо вітер скажімо дме. У залі ти звик кидати – автоматом кидок йде, а тут треба поправку на вітер робити. Інакше не заб’єш. А так навіть у дощ грали турніри, не те, що у залі.
- Після чемпіонату Європи, дай Боже, добре там зіграєте, доведеться повертатися до справ у баскетболі 5х5. Команда (Дніпро – ред.) готується до сезону, а ти не з нею. Як тренери на це дивляться?
- Я готовий. Я з командою вже провів два тижні. Усе, що треба, вивчив, ми з минулого сезону зберігаємо тактику, техніку. Думаю, для мене не буде нес подіванок, коли я за два тижні прийду до команди. Хіба що комбінації деякі повторити. Атак і колектив майже зібраний. Тренер, Денис Журавльов, сам мене відпустив – будь-ласка, це збірна, престиж країни, спробуй себе там.
- Дніпро знову гратиме у Чемпіонаті України "Суперліга Парі-Матч" (минулий сезон ця команда провела у Суперлізі-АБКУ, де стала першою – ред.). Нові виклики з’являються?
- Хочеться показати себе з найкращого боку у Суперлізі Парі-Матч. Амбіції б’ють через край. Хочеться стати чемпіоном в об’єднаному турнірі, а не коли роз’єднані змагання і думаєш – а там, в іншій лізі інший чемпіон. Все одно це чемпіонство не таке, як має бути. Зараз хочеться вибороти чемпіонство вже у повноцінному Чемпіонаті України. Бо минулого року проводили ігри, у яких вели +30 і вже важко було змусити себе викладатися на повну. А нам треба не +30, а треба нашу гру показати. І ми хочемо це зробити у Суперлізі Парі-Матч.