Сергій Смітюх: наше завдання потрапити у плей-оф

Сергій Смітюх: наше завдання потрапити у плей-оф
18 січня 2016, 18:22Новини баскетболу

Президент ГО БК "Волиньбаскет-WOG" розповів про причини програшу Динамо у чвертьфіналі Кубка України і складнощі фінансування команди

-Не вдалося вашим хлопцям подолати чвертьфінальний бар'єр в Кубку України, чому?

-Напевно, якщо бути об'єктивними, ми б не змогли пройти Динамо. Цей клуб укомплектований більш досвіченими гравцями. Є і легіонери, у гравці, що мають досвід виступів у Суперлізі, за кордоном. У нас таких гравців дуже мало. Звичайно, це пов'язано з фінансуванням. Ми маємо тих гравців, які можуть на даний момент бути у клубі, яких клуб може собі дозволити. Дуже багато молодих гравців, які минулого року ще навіть у вищій лізі не грали. Так вийшло, що вони одразу попали у Суперлігу і ми їм стараємося довіряти. Даємо можливість себе проявити. І не всі ще готові демонструвати зрілий баскетбол на такому рівні. Хоча хлопці здібні, але на то потрібен час.

- А ви підбором гравців займалися?

- У нас тренерський склад займається, і я так само. У нас немає такого, що хтось один приймає якесь рішення. Є людина, ми сідаємо, дивимося, обговорюємо і приймаємо рішення. У нас були на початку сезону гравці більш досвічені, але вони не виправдали тих сподівань, які ми на них покладали. Ми думали, вони допоможуть нам у більшій мірі, як виявилося, у нас зараз дуже багато молодих гравців. Вони показують ту ж саму гру, яку ми показували, навіть цікавіше дивитися на гру команди зараз і всі це відзначають, і люди, які на ігри ходять, вболівальники прості, кажуть, що команда приємніша стала. Нам не вистачає одного-двох виконавців хорошого рівня, щоб на рівних боротися з такими командами, як от Динамо і обігрувати тих, хто вище нас.

- Але якщо буде ресурс, їх можна придбати?

- Взагалі то можна, але з ресурсами дуже складно (іронічно посміхається – ред.). Дуже складно віднайти у нас у Луцьку людей, які б цим зацікавилися і нам допомогли фінансово. Ми цим займаємося щодня. Але поки що дуже складно з цим питанням. Тобто нема людей, певна ситуація в країні, політична ситуація не сприяє тому, щоб меценати хотіли нам допомагати. Є певні люди, які нам допомагають, але їх наразі не так багато і не ті фінанси вкладають, які б хотілося отримувати.

- Був запит на створення команди Волиньбаскет, коли виникла потреба виступів у Суперлізі?

- Сама команда існує з 2007-го року, я б не сказав, що її історія така коротка. Ми були чемпіонами України і Кубок України вигравали. Тільки ми грали у вищій лізі і вища ліга мала статус національного чемпіонату. Тобто досвід є. І у фіналі Кубка ми грали, і другими у Чемпіонаті України були, коли він був національним, а Суперліга хоч і вища за рангом, втім цього статусу не мала. Є здобутки. Але рівень фінансування команд у теперішній Суперлізі трошки вищій за той, який був навіть у нас у вищій лізі. Хоча у нас тоді утримували команду люди, яким це було цікаво. Просто з певних фінансових і політичних ситуацій люди не змогли нас утримувати. І ми зараз у пошуку. Тобто у нас нема людини, яка б займалася фінансуванням клубу, президента чи почесного президента, який вкладав би левову частину своїх коштів. А все інше ми б докладали. Ми зараз шукаємо партнерів. У нас зараз дуже багато невеличких партнерів, які невеликі суми вкладають і є генеральний партнер наш WOG, але з певних причин вони також не можуть нас фінансувати у більшій мірі. І тому ми живемо у тому бюджеті, який у нас є. А хотілося б дещо більшого. Я ж кажу, нам не вистачає одного-двох гравців хорошого рівня, і їх можна найти, але на це потрібні кошти. Якщо ми їх віднайдемо, буде все гаразд. У нас все попереду. І наше завдання – потрапити у плей-оф. Ось, скажімо, БІПА у Кубку обіграла Хімік. А ми з одеситами дві гри відіграли на рівних, що у них на виїзді, що у нас вдома, і вони три очка обіграли Южний, тобто чемпіонат дуже непередбачуваний, і той хто буде більше мотивований, той і …Розумієте, важливо, щоб у команду вірили, наприклад у нас у Луцьку, здається, мало кому це потрібно взагалі. Ми гребемося самі в усьому цьому, що є. Бо нам це цікаво, потрібно, ми хочемо це зробити. Ми хочемо, щоб діти займалися, ми хочемо, щоб багато наших луцьких і волинських баскетболістів були в командах. Але якщо це тільки нам буде потрібно, а державі і меценатам ні? Зрозуміло, якщо держава буде зацікавлена, то і меценати з'являться, які захочуть вкладати. Але поки що складається враження, що воно тільки нам потрібно, бо ми Федерація баскетболу Волині, ми клуб Волиньбаскет. А де держава? Де ця підтримка? Бачимо чудові гасла: нам потрібна здорова молодь, яка потім може захищати нашу Вітчизну. Це треба вже сьогодні вкладати хоча б якісь кошти. Я вже не кажу про великі кошти, але хоча б якісь потрібно зараз вкладати, а не потім. Потім нічого не буде.

- Приємно чути, що ви ставите завдання виходу до плей-оф.

- Думаю, що всі команди, які є, ставлять собі це завдання. Це основне завдання. Тому що попадання у плей-оф, там вже починається зовсім інший баскетбол. Там кожна гра вартує трьох-чотирьох ігор чемпіонату. Там вже не можна повернути те, що програв там позавчора. У чемпіонаті ти вчора поступився, завтра виграв, ти щось компенсував. Там уже кожна гра, яку треба вигравати конкретно сьогодні, тому що наступна може бути остання взагалі. Тому там зовсім інший ритм буде. Хто на той момент найкраще підійде, у найкращій формі, найкраще збалансованішим складом, той і буде поазувати кращий результат у плей-оф.

- Волиньбаскет збалансувала склад не без допомоги американця Джексона. Як його поява вплинула на мікроклімат в колективі?

- Я не знаю, які в інших командах стосунки легіонерів з місцевими гравцями. У нас дійсно, перший легіонер, з Америки. Наскільки я знаю, у нього проблем у спілкуванні, у стосунках з тренерами, з гравцями, нема. Дуже хороший, адекватний хлопець. Багато говорять, що американці приїздять і не зовсім добре себе поводять. У нас пробле нема. Він у нас фактично вже два місяці, і спілкується і з хлопцями, і з тренерами. Абсолютно нормальні робочі відносини. Трошки перші дні йому важко було адаптуватися, акліматизація. І було видно, щ він не дуже в хороших кондиціях до нас приїхав, але зараз він наполегливо на святах працював, поки всі українці відпочивали (посміхається, - ред.), і він добре підтягнувся фізично. У кубкових матчах з Динамо багатьом він дуже сподобався. Хоча, зрозуміло, це ще не його межа. Він ще додаватиме.